Рідкісна Монета Султана Мурада iv (1623–1640) Карбування Монетного Двору у Провадії (болгарія)

The rare coin was discovered during an inventory of the collection of the Historical Museum in the town of Provadia by the author of the present study. The purpose of the article is to publish the rare coin of Sultan Murad IV, struck in the Provadian Mint, is published. At the moment, no more than 10 – 15 pieces of these issues have been registered, but the specimen published here is the first that almost certainly originates from the Bulgarian lands and from the actual mint. The small number of coins that have reached the present day is explained by the poor quality, the small size and the fact that the inscriptions are faded, of-centred and non placed precisely on the core. The theoretical and methodological basis includes the application of scientific methods such as analysis and synthesis, comparison, and analogy. Additionally, the specific methods of the numismatic research have been employed, the metric measurement and iconographic analysis. Scientific novelty. Researchers associate the struck of the coins in the mints of Nicopolis and Provadia with the military campaign of Sultan Murad IV against Poland in 1634 (1043 AH). In the future, it can be expected that similar emissions will be discovered during archaeological excavations or in museum funds and private collections. These rare monuments of numismatics add to our knowledge of Ottoman coinage in the Balkans and, in general, of economic history during this period. Conclusions. The specimen published here adds to our known specimens from these rare issues. More importantly, although the coin was not found during archaeological excavations, it can be considered with a high degree of certainty that it originates from the Bulgarian lands. Although there is information about two of the above-mentioned specimens that they are kept in Bulgarian private collections, they could be subject to more doubt than our issue. And another thing – the coin originates precisely from the heart of this coinage, from the actual mint – Provadia. In any case, it can be expected that similar coins will be found both in Bulgaria and outside the borders of the country. These artifacts in themselves are valuable numismatic monuments, but on the other hand, they help to study in more detail the period of Ottoman rule both in the Bulgarian lands and in the Balkans in general.

Місто Провадія розташоване приблизно у 45 км на захід від міста Варна. СьогодніПровадія – відносно невелике місто, налічує не більше 15 000 жителів. Але, з іншого боку, і населений пункт, і край мають тисячолітню і дуже багату історію. Значна частина артефактів, знайдених під час археологічних розкопок або подарованих приватними особами, зберігається в місцевому музеї. Нещодавно в описові колекції музею автор цього дослідження знайшов дуже цінну знахідку. Метою статті стало вивчення та введення в обіг рідкісного предмета нумізматики – монети султана Мурада IV (1623–1640), що карбувалася на монетному дворі міста Провадія. Теоретико-методологічні основидослідження включають застосування наукових методів аналізу та синтезу, порівняння, пошуку аналогій. Також застосовані методи, характерні для досліджень в галузі нумізматики, зокрема методи метричного вимірювання та іконографічного дослідження. Першим, хто ідентифікував монети карбування Провадії, був Метін Ерюретен. Загалом він опублікував чотири екземпляри з колекції Бори Еткера. Наукова новизна.Аналізуючи збережені літери написів на реверсі монет, автор виявив, що на цих монетах був указаний монетний двір PREVADI, який він пов’язував із сучасним містом Провадією. Знову ж таки, М.Ерюретен першим звертає увагу на те, що це місто стоїть поблизу Нікополіса, де також карбувались монети султана Мурада IV.Цеу свою чергу свідчить про те, що випуски, про які йдеться, були виготовлені в цих місцях у зв’язку з походом Мурада IV на Річ Посполитуу 1634 році (1043 рік Місячної Хіджри).На те, що два монетних двори (у Нікополісі та Провадії) існували лише в цей період, вказує Атом Дамали.Вчений підтверджує висловлену тезу про їх вибивання.На основі написання літер Слободан Сречкович розділив ці випуски на два підтипи. Відповідно до цієї класифікації наш екземпляр слід визначити як підтип А. Загалом монети Провадського монетного двору вважаються одними з найрідкісніших випусків османського карбування. Як уже згадувалося, М. Ерюретен опублікував перші чотири зразки монет султана Мурада IV. Тоді у своєму великому дослідженні монет номіналом «акче» С. Сречкович опублікував два випуски, а А. Дамалɪ додав ще два примірники. У короткій, але інформативній статті Господина Жекова про османські монети, викарбувані на монетних дворах на території сучасної Болгарії, вказано одну монету. Відомо ще три випуски з цього монетного двору, два з яких – С. Сречковіча, але вони відрізняються від тих, які опублікував автор у своєму каталозі. Можливо, виникнуть певні сумніви щодо того, чи третя монета з Провадії, оскільки напис легенди зберігся не повністю, але все ж видається ймовірним, що це так. Хоча огляд не претендує на повну вичерпність, здається, що кількість монет Провадійського монетного двору, які дійшли до наших днів, становить близько 10–15 екземплярів. Середній діаметр екземплярів становить 11–12 мм, а маса– від 0,30 до 0,34 г. Невелика кількість монет, які дійшли донині, пояснюється низькою якістю, малими розмірами й тим, що написи стерті, зміщені по центру і не розташовані саме на заготовці. Висновки.Опублікована монета доповнює наші відомі екземпляри з цих рідкісних випусків. Що ще важливіше, хоча монета не була знайдена під час археологічних розкопок, можна з великою часткою впевненості вважати, що вона походить з болгарських земель. Хоча наявні відомості про два з вищезгаданих екземплярів, а саме що вони зберігаються в болгарських приватних колекціях, проте вони можуть викликати більше сумнівів, ніж наш екземпляр. І ще – монета походить саме з самого місця цього карбування, із власне монетного двору у Провадії. У будь-якому випадку можна очікувати, що подібні монети будуть знайдені як у Болгарії, так і за її межами. Ці артефакти самі по собі є цінними нумізматичними пам’ятками, але, з іншого боку, вони допомагають більш детально вивчити період османського панування як на болгарських землях, так і на Балканах загалом.